Війна людей

Олег Покальчук, Дзеркало тиждня, 22 травня, 19:05

Українська війна протікає на диво сором'язливо. Крім того, що протікає вона вже не перший місяць справжньою кров'ю, всі публічно-офіційні розмірковування про неї скидаються на розмови про місячні. Натяками, іносказаннями, ну ви ж розумієте, ну якось несподівано і, як завжди, недоречно, а ви чим користуєтеся? А ми демократією, а ви? Монологи України, перефразовуючи широко відому у вузьких колах п'єсу...

Якби Маленький Принц був справді королівської крові, а не романтичною вигадкою сентиментального французького льотчика, він би точно знав, що йому робити зі своєю шпагою. І не ставив би дурних і наївних запитань. Адже в лицарські часи шляхетним людям модно було ставити запитання, приставивши кінчик шпаги чи вістря меча до горла. Імовірно, тому відповіді завжди знаходилися. Але це була б уже зовсім інша казка, друже.

Детальніше...

Перша медична для диванної сотні.

Олександр Лінчевський, торакальний хірург, відділення політравми 17 клінічної лікарні м.Києва, спеціально для УП.Життя

Якось моторошно це звучить – але правда в тому, що українських лікарів не вчать в інституті, що робити під час бойових дій у місті. Вони не мають значимого досвіду роботи в умовах бойових дій за кордоном.

А якби й мали, то невідомо, чи досвід перебування в Африці чи Азії був би корисний для України.

Тож у цій ситуації будь-які поради є дуже суб’єктивними. Просто ніхто з нас, українців, з таким ще не знайомий.

Детальніше...

"Україна" (стаття з Вікіпедії)

"Україна (стаття з Вікіпедії)"