Про стратегію Майдану

Щось потрібно робити з Майданом. Коротко: він нам потрібен, але не може залишатися у тому вигляді, який є. Це узагальнення розмов і листування, без перебільшення, із сотнями людей різних соціальних та вікових категорій.

Майдан тримається, але його енергетика падає. Все більше негативу, втоми, розчарування, а часом і радикалізації. Чому б його нарешті не розпустити? Чому б не розійтися по домівках? Чому б не перевести народний спротив у повністю нові форми, такі, як Автомайдан чи КолоВорот, чи те, що робить ДемАльянс, — ефективно, сучасно, організовано?

Тому є чотири причини. Майдан виконує в системі народного спротиву чотири важливі функції.

1. Цвях у стільці. Необхідною умовою перемоги народного спротиву є зміна картини світу можновладців — як керівників правлячого режиму, так і опозиції. Для того, щоб картина світу змінилася, треба, щоб було наочно видно: поточна картина світу не відповідає реальності. Майдан якраз і показує: хлопці, щось у вашій картині реальності не так. Ті, кого ви вважали бидлом і сірою масою, насправді самостійні громадяни. Майдан на центральній площі столиці нагадує про це кожну мить.

2.Місце народного віче. Важливо, щоб час від часу на Майдан виходило півмільйона громадян. Хоча б раз на два-три тижні. Нагадати про себе. Якщо не тримати місце у фізичному просторі, то його перегородять та перекопають, і фізично не буде місця для Народного віче чи хоч там як його називати. Іншої такої площі у центрі міста нема. Не буде утримуватися територія — не буде півмільйона, не буде тиску і впевненості у силах, не буде багатьох речей, без яких спротив неможливий.

Детальніше...

Громадянський оперативний штаб: аналітична записка за 5 січня

За останні два тижні сталося дуже мало важливих подій. Колективне виконання Гімну України півмільйоном голосів надихає, але не змінює розкладу сил в країні. Можна було б сказати, що триває позиційна боротьба, якби суб’єкти робили якісь важливі кроки. Почнемо з аналізу їхніх дій.

• Влада (Сім’я) продовжує демонструвати силу своєї позиції: не робить поступок, не здає «своїх». Разом з тим, база підтримки влади продовжує скорочуватися, адже соціально-економічна ситуація далі погіршується. Ступінь внутрішньої консолідації влади збільшується, але при цьому зона її впливу значно скорочується, тобто влада стає режимом.
• Опозиція проявляє подальшу слабкість. Очевидно, що за відсутності єдиного кандидата використання легітимних та нелегітимних виборчих технологій дозволить президенту Януковичу виграти вже у першому турі або підготувати однозначно переможний другий тур. Таким чином, не висуваючи єдиного кандидата, опозиція фактично відмовилася від боротьби на наступних президентських виборах та імітує боротьбу шляхом «приватизації» протестної енергії громадянського суспільства.

  Детальніше...

Громадянський оперативний штаб: аналітична записка за підсумками вчорашньої зустрічі

Протягом останніх днів у відкритих джерелах з’явилося багато публікацій щодо сценарію силового протистояння, яке планує українська влада. Узагальнити ці публікації можна таким чином: російське керівництво вимагає розгону Майдану як передумови підписання 17 грудня угоди про Митний союз. Для цього українська влада застосовує сценарій провокацій: організовується бійка за участю кримінальних осіб, перевдягнених як учасники Майдану. Як об’єкт насильства використовуються бюджетники (вчителі, комунальники тощо), привезені до Києва з регіонів для участі в альтернативних масових заходах на підтримку президента В.Януковича. Можливе використання спеціально підготовлених груп для організації паніки, підпалів, побиття вітрин тощо. Масове криваве побоїще використовується як привід для оголошення надзвичайного стану та введення військ.

Аналітики вважають, що цей сценарій є прикриттям. Українське керівництво є об’єктом маніпуляцій з боку російського. Насправді Росія зацікавлена не в підписанні угоди про Митний союз, а у створенні в Україні стану керованого хаосу; не в підтримці президента В.Януковича, а в його поваленні. Тому розгін Майдану, надзвичайний стан і введення військ не призведуть до стабілізації ситуації, як це вважається українському керівництву. За цими подіями силами російських спецслужб розгортатиметься подальша ескалація насильства. Найбільш ймовірно будуть повторені сценарії, вже випробувані у Москві та Мінську — терористичні акти (можливо, вибухи у метро чи замах на людей із ближчого кола Президента). Подальші події призведуть до повалення української влади, дискредитації України в очах міжнародної спільноти, занурення країни в хаос та встановлення контролю з боку Росії.

Детальніше...