Якість нової людини та культурні засади республіканського ладу в Україні

14 травня відбулося п’яте засідання Українського республіканського клубу на тему «Якість нової людини та культурні засади республіканського ладу в Україні». З доповіддю виступив культуролог, скрипаль, композитор, заслужений артист України Кирило Стеценко.

На початку доповідач зазначив, що говорячи про «нову людину» йдеться про «людину майбутнього», яка буде дуже відрізнятися він нас. «Це людина полісуб’єктна: думає одночасно з позиції своєї спільноти, всього людства та Господа Бога. В такої людина є управлінська свідомість, кожна людина є топ-менеджером, і суспільство буде успішним, коли людство не буде ділитися на тих, хто керує, і тих, хто виконує задум. Такі люди комунікаційні, дуже відкриті, і їх характеризує мережевість суспільного існування».

Кирило Стеценко окреслив завдання для духовної еліти України — креативного класу, людей, які працюють з інформацією і людьми, які причетні до творення культури в широкому її значенні. «Їхні завдання — радикальне оновлення світогляду, творення візій і сенсів спільного майбутнього українців, європейців і людства; усвідомлення, позиціонування та реалізація себе як незалежної необхідної та самодостатньої суспільної сили; формування нової української управлінської еліти».

Доповідач виділив архетипні вади українців на рівні культурних стереотипів. На його думку це:
- заміна стратегічного мислення тактичним або операційним;
- тенденція за деревами не бачити лісу і збиватися на дрібниці;
- життя проти принципу «Сократ мій друг, а істина дорожче»;
- боязнь незнайомих ситуацій, ризиків, несподіваних висновків;
- заміщення мети засобами, а засобів — процесами;
- стереотип взаємовиключення «або — або» замість системи «і — і»;
- пристрасть до суперечок за слова, а не за їх сенси і значення;
- схильність до поведінки «бий свого, бо чужі ще й здачі дадуть»;
- поєднання нарцисизму з мазохізмом у «мазонарцисизмі»;
- почуття потреби агітувати Папу Римського за віру в християнство;
- схильність до партизанських способів існування і боротьби: анонімності, спонтанності, непомітності.

«Суб’єктом республіки може бути тільки спільнота, учасники якої усвідомили спільність своїх економічних інтересів та культурних цінностей, і добровільно зобов’язалися працювати для захисту і розвитку цієї спільноти та захисту причини її створення та мети існування. Отже республіка — це не є самоціль, а лише спосіб самоорганізації спільноти, тому для республіканського правління етнос має стати нацією. Нація створює республіку, а республіка створює націю», — наголосив Кирило Стеценко.

Також доповідач описав місії, які, на його думку, покладені на державу, культуру та Україну: 

«Місія держави: оберігаючи свій народ і його культурну самобутність, держава забезпечує найкращі умови для реалізації творчих можливостей кожного свого громадянина і всієї нації. Місія культури: створюючи колективну ідентичність та сенси національного буття, культура забезпечує безперервність духовного відтворення українців та виконання вищого призначення України. Абсолютна місія України: Україна — це серце Бога, яке, оновлюючи духовний лад, випромінює дух свободи, творчості й любові».

На думку Кирила Стеценка, в Україні мало відбутися три культурних революції: «деколонізація» в 1991 році, «революція нової суб’єктності» та «цивілізаційна революція», проте жодна з них не відбулась.

Своїми думками про культурні засади республіканського ладу в Україні поділилися експерти Клубу.

Співзасновник Українського республіканського клубу, директор Центру розвитку суспільства Ігор Харченко зазначив, що всі видатні державні діячі мали схожі проблеми, які є тепер в Україні, — неготовність націй до революційних змін. «Є багато прикладів, коли зміни в суспільстві починалися з невеличких культурних елементів чи кроків і вихованні нових культурних звичок, якостей, щоб ці суспільства змогли по-іншому дивитися на свою країну. Кожен з нас може стати тою новою людиною, що зможе будувати ту Республіку, про яку ми мріємо і сьогодні говоримо. Для цього потрібно зрозуміти своє призначення, реалізуватися в ньому і допомогти зробити це іншим. А це призначення — стати творцем свого життя і творцем цієї країни, цієї республіки».

Доктор політичних наук Лідія Смола вважає, що українці зараз повинні шукати алгоритми зміни суспільства. «Ми маємо говорити про зміну поведінки суспільства в сенсі повернення гідності, бо це перший шлях, коли люди перестануть красти. Людина, в якої є гідність, не буде миритися з владою, яка її зневажає, не буде продавати голос за гречку, а стане новою людиною, і для цього не потрібно буде глобальних революцій».

Дивіться повний відеозапис засідання фоторепортаж.

Запрошуємо також переглянути репортажі з першого, другого, третього та четвертого засідань УРпК.

Український республіканський клуб — це майданчик для спілкування представників інтелектуальної еліти, які можуть запропонувати суспільству своє бачення необхідних змін. Клуб стане місцем, де українська візія не лише відшліфується, але й втілиться у конкретні стратегії та у проектах, що залучать тисячі громадян у справу побудови Української Республіки, яка забезпечить кожному громадянинові право на добробут, справедливість і розвиток.

Засідання УРпК відбуватиметься раз на два тижні по вівторках. За анонсами заходів слідкуйте на сайті Центру розвитку суспільства та сторінках у Facebook: ЦРС та УРпК.