Коментар Ігоря Харченка для для Бі-Бі-Сі. "Наймасовіша перевірка знань в Україні"

22 квітня 2008р., Бі-Бі-Сі Україна.

Випускникам доведеться добряче понервувати через дискусію навколо тестування
Випускникам доведеться добряче понервувати через дискусію навколо тестування
Ольга Бурда
Понад півмільйона випускників шкіл в Україні, які хочуть навчатися у вищих учбових закладах, сьогодні складають іспити з української мови та літератури.

Суворі правила загальнонаціонального тестування та незалежне оцінювання робіт мають на меті уникнути шахрайства і є частиною проголошеної боротьби з корупцією в системі освіти.

Нововедення викликало політичні суперечки, але міністерство освіти називає запровадження зовнішнього тестування важливим етапом реформи освіти.

Це тестування вже назвали наймасовішим в історії України.

 

Міністр освіти Іван Вакарчук та Український Центр оцінювання якості освіти закликали випускників шкіл та їхніх батьків, не запізнюватися на цей іспит.

Напередодні набули поширення сумніви щодо того, чи цей захід таки розпочнеться за планом.

Причиною сумнівів стала заочна дискусія прем‘єра та президента якраз напередодні проведення першого тесту.

'...ми зберемо екстрене засідання уряду, розглянемо всі скарги з усієї країни і зробимо висновок. Мені не подобається, як попередня влада, попередні уряди підготувалися до проведення тестування. Підготовка пройшла абсолютно неякісно' - заявила у неділю ввечері прем‘єр-міністр Юлія Тимошенко.

Такою була її відповідь на пряме запитання тележурналіста, чи може уряд скасувати обов‘язкове незалежне тестування майбутніх студентів через велику кількість скарг на якість тестів.

Однак заанонсоване на понеділок засідання Кабміну з обговоренням ситуації довкола незалежного оцінювання знань відклали до середи.

Саме тоді уряд збирався, як сказано в повідомленні прес-служби, 'дати реальну оцінку стану підготовки до тестування та з’ясувати, чи може сьогодні країна без будь-якого порушення прав школярів, майбутніх студентів, їхніх родин провести це тестування якісно'.

Та заява спантеличила в Україні багатьох, бо середа, від якої очікують рішення уряду, припадає на 23 квітня, а перший тест з української мови та літератури запланований на 22, тобто, на вівторок.

Президент Віктор Ющенко побачив у заяві прем‘єра загрозу скасування обов‘язкогово тестування. За словами президентського прес-секретаря Ірини Ваннікової, Ющенко здивоанний, що лише за день до тестування уряд Тимошенко взявся з‘ясовувати стан готовності до його проведення.

Ідеологи тестування відмовляються від свого дітища?

У переддень тестування до прем‘єрсько-президентської дискусії долучилася й опозиційна Партія Регіонів, яка зажадала повернення до минулорічної схеми тестування, коли воно не було обов‘язковим. Колишній віце-прем‘єр Дмитро Табачник, який в уряді Януковича 2004 року започатковував незалежне тестування, тепер каже, що безальтернативність тієї форми оцінювання знань порушує права майбутніх студентів:

'Треба скасувати постанову п'ятого року і скасувати оці поспіхом прийняті накази міністерства. Повернутися до ситуації минулого року. Дитина вибирає за порадою батьків, за порадою вчителів' - заявив автор запровадження тестування Табачник.

Тестуванню - бути!

Міністр освіти Іван Вакарчук у вечірньому телеефірі спростував побоювання опозиції та заяву прем‘єр-міністра Тимошенко про неготовність системи освіти до проведення незалежних тестувань.

Міністр також завпевнив, що в тестах немає помилок, на які вже понад два тижні скаржаться не лише діти й батьки, а навіть вчителі.

'Я не знаю, що то за тести там демонструвалися. Помилок не було в тих тестах, бо їх ніхто не знає тих тестів, які будуть завтра' - запевнив Іван Вакарчук.

Ще один втрачений бал влади

Незалежно від того, як пройде цьогорічне тестування, майбутні студенти та їхні батьки запам‘ятають 21 квітня надовго - каже директор Центру розвитку суспільства Ігор Харченко, який теж разом з донькою- випускницею школи цього понеділка стежив за дискусією українських владоможців, очікуючи відповіді на питання, скасують тестування чи ні. Експерт прогнозує, що внаслідок того випробовування нервів, найбільшим потерпілим виявиться влада, втративши ще чималу частку довіри українського суспільства:

'Це не найкращі відчуття. Це було не те, що злість, а це чергове розчарування у спроможності влади хоча би прораховувати наслідки не те, що своїх дій, а навіть слів. Перед тим, як говорити, люди повинні думати' - каже пан Харченко.