Ще не пізно...

Страх...

Страх - внутрішній стан, що обумовлений загрозою реального або передбачуваного лиха. З точки зору психології вважається негативно забарвленим емоційним процесом.

Так каже Вікіпедія... І це той емоційний стан, який вже найближчим часом може стати "природнім" щоденним емоційним станом не лише верхівки влади, а й кожного дрібного чиновника, районного судді чи міліціонера, кожного, хто, при виконанні своїх обов'язків, чинить не по справедливості...

Громадяни України починають створювати власну систему правосуддя...

З нею вже познайомилися і недобросовісний лікар, і нечесний суддя, і охоронці супермаркету.... Ми не знатимемо хто і за що вершить свій суд... І це сигнал для тих, хто сьогодні відповідальний, за посадою, за долю цієї країни.

Ще не пізно схаменутися, ще живі ті, хто катує в відділках міліції, хто збиває і вбиває своїми автами жінок і дітей, хто гвалтує, б'є привселюдно дівчат, хто переконаний, що вхопив Бога за бороду...

Всього лише потрібно, щоб закон був один для всіх, щоб не розкрадався, хоча б, бюджет, щоб кожен робив свою справу на совість, щоб вона була ця совість у кожного, хто лікує, судить, охороняє, керує, виробляє... Щоб тепло було в квартирі, щоб зима не була несподіванкою для муніципальної влади, щоб люди знали, заради чого вони живуть, щоб в країни і в нації була мета, щоб діти мріяли про космос, щоб жінки не боялися народжувати багато дітей, щоб ми гордилися своєю країною...

Насправді, це так мало...

Ще не пізно...