Виборчий 2012-ий і українська перспектива...

Основні події року відбулися: вибори - там, вибори -сям... вибори "тушок", потенційних "тушок" і т.д. І що? На українську ситуацію в перспективі впливають лише одні вибори (враховуючи "аномальну" кількість виборів у світі) можуть реально вплинути на розвиток подій в Україні - вибори в США...

Чому сотні мільйонів доларів, викинутих на українську виборчу кампанію до парламенту мають практично нульову, а швидше - збиткову, ефективність і не приводять до очікуваного і реалістичного результату - набуття Україною статусу  суб'єкта глобальної політики?

Очевидним є одне - для глобальних гравців в Україні немає договороздатної сторони... Немає того, хто може хоч щось гарантувати...

Чому? Бо для цього потрібно мати власну картину світу, формувати власну систему координат, формувати власну цивілізаційну Візію і Місію...

Абсурдна ситуація: ні влада ні опозиція не мають власної позиції щодо того, якою має бути Україна через 5-10-25-50 років.

Але так не може продовжуватися далі. І в Україні вже зароджуються кілька світоглядних рухів, а середовища, в яких це відбувається, вже ведуть боротьбу не за місця в парламенті, а за майбутнє...

ПРО ВИБОРИ...

В лютому 2010р. я переконував тодішніх своїх партнерів, що непотрібно робити ставку на місцеві вибори, бо, фактично, фони вже відбулися. Їх можна лише використати як складову виборчої кампанії до парламенту. Не послухались… програли…

В липні 2011р. переконував представників «демократичних сил», що необхідно розпочинати підготовку до президентських (можливо – дострокових) виборів, бо парламентські вибори вже, фактично, відбулися. Не послухались… програють…

Якщо ще хтось не зрозумів, то у липні вже 2012 року фактично стартувала президентська виборча кампанія В.Ф.Я. Поки що – безальтернативно… Знову програЮть…

А може – та ну їх, ці вибори?  І «ми пойдьом іним путьом»?

Короткий курс маркетингу для деяких українських інтелектуалів

Ігор Харченко, директор Центру розвитку суспільства

Причиною підготовки курсу стала чергова хвиля нарікань представників українських інтелектуалів на недосконалість українського народу/нації/суспільства.

Отже, щодо нарікань на український народ… Інтелектуали, мовою бізнесу, виробники продукту, в даному випадку – інтелектуального (стратегії, прогнози, технології і т.д.). Як і кожен виробник, вони, а не покупець (в цьому випадку – народ) повинні дбати про те, щоб вироблений ними продукт став товаром і знайшов свого покупця. Це передбачає пошук продавця своєї продукції і усіляку його підтримку: рекламою, дизайном продукції і упаковки, зрозумілою супровідною документацією, сервісним обслуговуванням, тощо.

Детальніше...

Таким був де Голль...

"...Читання, прогулянка, написання детального сценарію, знову прогулянка, шліфовка тексту, читання його в голос, правка. Це справжня аскеза. Поглиблення кожного сюжету. Все нові запити до найавторитетніших радників Єлісейського палацу. Зважування усіх ЗА і ПРОТИ. Запуск в пресу "пробних куль" і уважне відстежування відгуків на них, щоб знайти оптимальне формулювання. Піднятися на такий рівень анал ізу, якого, звичайно, в цей час ніхто не може досягнути. Набути, таким чином, певне ясновидіння. Створити всією силою свого мислення на довгий строк наперед певну доктрину, яка стане доктриною Франції. Такий його спосіб діяти - те, що що колись, в "Лезі шпаги", він назвав "божественною грою героя".

Ален Пейрефіт, "Таким був де Голль"

В які ігри грають українські політики, які так і не стали (та й не стануть) державними діячами такого рівня?