Нас розсмикують: закон про мову, ТВі, закон про наклеп... Ми створюємо чергові групи, даємо гроші на партії, на ТВі, на фестивалі, пікетуємо кабмін, щоб відчепились від фірми, яка озвучує українською іноземні фільми, але практично нічого не робимо, щоб створити проект країни, щоб знати як МАЄ бути, а не реагувати, як собачка Павлова на червону лампочку - чергову справу " як не повинно бути".
І не розуміємо того, що й суб'єкт впровадження цього всього теж ми маємо створити самі, якщо хочемо, щоб наші напрацювання були реалізовані належним чином.
В результаті: розпорошеність, дезорганізація, втома, розчарування і депресія, апатія і байдужість...
Ніщо так негативно не впливає на людський розвиток, як відсутність бачення перспективи...
О роде суєтний, проклятий,
Коли ти видохнеш? Коли
Ми діждемося Вашингтона
З новим і праведним законом?
А діждемось-таки колись!
Т.Ш.
І вже скоро!
І.Х.
Сонце йде! І за собою день веде!
Т.Ш.
Друга робоча сесія проекту «Смислова Платформа України»
Спільний захід Центру розвитку суспільства та ВікіСітіНоміки відбудеться 17 червня 2012 року.Що буде?
Центр розвитку суспільства спільно з групою ВікіСітіНоміка проводить другу робочу сесію проекту «Смислова Платформа України»
Що вже маємо?
Неструктуроване і слабо організоване українське громадянське суспільство у режимі пожежної команди намагається реагувати на нові й нові "виклики" чинної влади... Ба більше того, навіть на одну й ту ж тему ми умудряємося провести два заходи протягом кількох днів. Очевидно, що така "організованість" громадських активістів викликає сміх у влади. І поки ми думаємо як захистити парк, сквер, узвіз, кіношників, дитячий майданчик, політв'язнів, бродячих тварин, алею і т.д., вони спокійні. От коли ми почнемо думати, як захистити Україну, як змінити цю систему (а з системою можна боротися лише системно) на новий державний Лад, щойно ми почнемо координувати свої зусилля і "грати" на випередження, - відбудуться структурні зміни в суспільстві. Що це дасть? Всього-на-всього - майбутнє кожному з нас і нашим дітям в країні, де кожному будуть забезпечені умови для самореалізації і держава захищатиме кожного від будь-якого зовнішнього чи внутрішнього домінування!
Коли проаналізувати статистику громадської діяльності українців, то виявиться, що в нас дуже активне громадське життя! Сотні фестивалів, тисячі протестних акцій, десятки ініціатив... Величезні зусилля громади спрямовуються на різні справи і часто досягається поставлений результат, але справи в країні погіршуються й далі...
В чому ж справа? Можливо в тому, що ми ставимо перед собою не ті цілі? Можливо тому, що "крок-за-кроком" це не означає робити "малі справи", - а означає, що маленькими кроками, через маленькі справи, потрібно рухатися до Великої Мети.