Незалежна аналітика Громадянського оперативного штабу: Аналіз подій за 8 грудня

Сценарний простір станом на понеділок був широким і розгалуженим, ми відзначали потенційну можливість 7 різних сценаріїв, в якому сценарій підсилення Майдану (громадянського суспільства) відзначався як бажаний (сценарій №7), а сценарій часткових поступок влади при збереженні «статус-кво» (сценарій №1) підтверджувався розвитком подій.

Протягом тижня дії суб’єктів (влада, опозиція, зовнішні суб’єкти) призвели до значного звуження сценарного простору (в розумінні суб’єктів) до двох протилежних сценаріїв:

• «Силовий сценарій»: силовий розгін Майдану (якому, можливо, передуватимуть провокації чи силові дії екстремістів), переслідування активістів;
• «Злив Майдану»: часткові поступки опозиційним політичним силам (наприклад, відставка Уряду чи окремих посадовців, підписання угоди про асоціацію з ЄС) за умов незмінності влади та відсутності реформ.

Кожен з цих сценаріїв є неприйнятним для обох сторін — влади та опозиції. Таким чином, склалася патова ситуація, за якої жодна із сторін не може перемогти, але й не може дозволити собі програти. Якщо одна із сторін була би слабкою, перемога іншої була б можлива. Але в ситуації, що склалася, кожна із сторін має достатньо ресурсів для того, щоб не допустити своєї поразки, і не має достатньо ресурсів для власної перемоги. Це класична патова ситуація, де протистояння може перейти в тривалу позиційну боротьбу на виснаження, в якій програють обидві сторони, а виграють лише зовнішні гравці.

Така патова ситуація була би тупиковою за умов наявності лише двох гравців. Але гравців більше, тому видимість патової ситуації вказує на наявність ще одного сценарію, який сторони не бачать, але який є прийнятним для двох сторін.

Обидва згадані вище сценарії є шляхами утилізації Майдану, що неприйнятне для самого Майдану, який стає суб’єктом.

Третій сценарій, що наразі актуалізується, — це сценарій «Відставки та реформи», що передбачає:

• Активну роль громадянського суспільства, що формується на Майдані, як суб’єкта політичних подій.
• Реалізацію плану дій зі «спонукання» до відставки Президента та Уряду України.
• Формування Тимчасового уряду народної довіри.
• Повернення до Конституції 2004 року.
• Проведення виборів Президента та Верховної Ради України.

Ключовим питанням даного сценарію є знаходження прийнятного механізму відходу В.Ф.Януковича від влади. Всі наступні кроки можуть бути скориговані, заплановані та здійснені після коректного розблокування ситуації щодо цієї ключової відставки.

Даний механізм має задовольняти наступним вимогам:

• Забезпечити перемогу для всіх гравців за принципом «виграш-виграш» замість «виграш-програш».
• Бути спочатку прийнятним, а врешті бажаним для всіх гравців.
• Мінімізувати втрати для України як держави.

Вирішальні фактори успіху:

1. Збереження протестної енергії Майдану за рахунок залучення неполітичних громадських організацій до розробки і прийняття рішень.
2. Посилення протестних рухів на Сході та Півдні держави.
3. Досягнення принципової згоди усіх зацікавлених сторін (влада, опозиційні політики, великий бізнес, що їх фінансує, зовнішні суб’єкти, громадянське суспільство) щодо прийнятності цього сценарію.
4. Суспільний консенсус щодо гарантій безпеки для діючого Президента та його оточення, а також щодо гарантій збереження власності для великого бізнесу.
5. Консолідація громадянського суспільства не задля протистояння, а навколо плану дій та реформ.
6. Формування Тимчасового уряду народної довіри з числа осіб, які під присягою відмовляються від політичних амбіцій після завершення строку його повноважень.