Громадянський оперативний штаб: аналітична записка за підсумками вчорашньої зустрічі

Протягом останніх днів у відкритих джерелах з’явилося багато публікацій щодо сценарію силового протистояння, яке планує українська влада. Узагальнити ці публікації можна таким чином: російське керівництво вимагає розгону Майдану як передумови підписання 17 грудня угоди про Митний союз. Для цього українська влада застосовує сценарій провокацій: організовується бійка за участю кримінальних осіб, перевдягнених як учасники Майдану. Як об’єкт насильства використовуються бюджетники (вчителі, комунальники тощо), привезені до Києва з регіонів для участі в альтернативних масових заходах на підтримку президента В.Януковича. Можливе використання спеціально підготовлених груп для організації паніки, підпалів, побиття вітрин тощо. Масове криваве побоїще використовується як привід для оголошення надзвичайного стану та введення військ.

Аналітики вважають, що цей сценарій є прикриттям. Українське керівництво є об’єктом маніпуляцій з боку російського. Насправді Росія зацікавлена не в підписанні угоди про Митний союз, а у створенні в Україні стану керованого хаосу; не в підтримці президента В.Януковича, а в його поваленні. Тому розгін Майдану, надзвичайний стан і введення військ не призведуть до стабілізації ситуації, як це вважається українському керівництву. За цими подіями силами російських спецслужб розгортатиметься подальша ескалація насильства. Найбільш ймовірно будуть повторені сценарії, вже випробувані у Москві та Мінську — терористичні акти (можливо, вибухи у метро чи замах на людей із ближчого кола Президента). Подальші події призведуть до повалення української влади, дискредитації України в очах міжнародної спільноти, занурення країни в хаос та встановлення контролю з боку Росії.

Детальніше...

Громадянський оперативний штаб: Що буде далі.

Всі питають, що буде далі.

Сценаріїв залишилося лише два. Всі гравці виклали на стіл майже всі карти. До остаточного розв'язання залишилося кілька днів.

Почнемо з того, що ми маємо об'єктивно.

1. Економіка України довго не протримається без допомоги чи то Заходу, чи то Сходу. Тому затягування проблеми неможливе.
2. Енергетика Майдану надзвичайно висока, але не може триматися вічно. Наближаються свята, люди стомлюються.
3. Гра "влада-опозиція" зайшла в глухий кут: ніхто не може виграти, але в кожного досить сил, щоб не програти.
4. США та ЄС вже відкрито тиснуть на Януковича. Інструменти тиску на авторитарні уряди завжди ті ж самі: міжнародна ізоляція, блокування рахунків, персональні санкції тощо. Янукович може втратити все.
5. Росія тисне відкрито від самого початку. Там зрозуміла мета: ліквідація незалежності в політичних та економічних рішеннях, маріонетковий уряд. І тут Янукович може втратити все.
6. Майдан усвідомлює себе як окрема сила: більше 90% учасників протесту не довіряють опозиційним політичним партіям (я не вбиваю клин, я констатую факт).
7. Олігархи вже бояться, що непримиренний Янукович стане для них великою проблемою, бо вони попадуть як під гнів протесту, так і під міжнародні санкції. Для них це кінець всього, що було отримано протягом 20 років.

Детальніше...

Незалежна аналітика Громадянського оперативного штабу: Аналіз подій за 9 грудня

Відомі факти щодо розгортання сил міліції та внутрішніх військ і початок зачистки найбільш віддалених форпостів Майдану інтерпретуються однозначно.

Сьогоднішня ситуація дуже нагадує аналогічну ситуацію перед розгоном Євромайдану 30 листопада. Другу неділю поспіль на Майдан виходило біля півмільйона громадян, але другу неділю поспіль вони не почули від лідерів опозиційних партій відповідей на свої ключові запитання, натомість зрозуміли, що стратегія подальших дій відсутня. Протестний потенціал Майдану почав знижуватися. У той же час лідери опозиційних сил під впливом ейфорії розтягли периметр оборони, що призвело до різкого зменшення обороноздатності.

В патовому тупику, що склався станом на вчора, ні влада, ні опозиція повною мірою не володіють ситуацією і зацікавлені в перенесенні протистояння на більш передбачувані і прості майданчики: у парламент, на круглі столи тощо. Обидві сторони були б задоволені, якби протестний потенціал потроху розсіявся та знайшовся би новий консенсус, схожий на старий з мінімальними поступками.

Детальніше...